У тишi поцiлункiв
У тиші так багато слів
Які ніколи не звучали.
Народжені серед думок
Там причаїлися вони
Бо їх нікому не казали.
Так і залишились вони
У серці, що в собі тримає,
Коли промовити хотів,
Але воно не відпускає..
Тримає щільно
Наче дивний скарб
Завмерлих почуттів
Приховані дарунки.
Чекає, коли прийде
Час для тих,
Які полинули
В безодню тиші...
Тиші поцілунків.
Свидетельство о публикации №125010300811