У тишi поцiлункiв

 

У тиші так багато слів
Які ніколи не звучали.
Народжені серед думок
Там причаїлися вони
Бо їх нікому не казали.

Так і залишились вони
У серці, що в собі тримає,
Коли промовити хотів,
Але воно не відпускає..

Тримає щільно
Наче дивний скарб
Завмерлих почуттів
Приховані дарунки.
Чекає, коли прийде
Час для тих,
Які полинули
В безодню тиші...
Тиші поцілунків.


Рецензии