Chinmoku2024

Chinmoku2024

***
Осінь знову б’ється на скалки
Мій римований теракт - істерика непокори
Небо більше не впаде
Ми триматимемо руки й трохи незгоди

Ми чекатимемо негоди :
Спочатку це будуть дощі
Потім це будуть сніги
Потім нам стане ще трохи снаги

Поки прийде весна
І знову прийдуть дощі…
І вийдуть на зовні тихі скалки
Що ніжно болять у нашому серці

А поки що осінь розбивається на скалки
Вони потрапляють в очі
Вони потрапляють в долоні
Вони потім болять у серцях
2024

**”
Війна це теж хвороба
Для когось фізична, як біль
Для когось - психічна , як сни
Війна це не завжди продовження прози
Війна це не вірші і не серіал -
Від весни до весни…
Війна - це не задум від бога
Бо Бог не замислює війн
Війна - це завжди непогода й незгода
Непокора спокійному плину часів
По дорогах, що уводять до бійнь
Війна це хвороба людей без душі
Без пам'яті і каяття
Що приходяться завжди нікому ніким
Але кажуть що люблять життя…
Що життя за Життя віддадуть на війні
На яку не прийдуть а пошлють
Не своїх , а дітей
Не своїх, а братів
Не своїх, а синів
Й матерів…
2024

***
Вітатись з вереснем по японські
В мовчанні немає погорди точно
В мовчанні немає золота й влади
В мовчанні немає того що не треба

Вітатись з осінню не за руку
Руки порожні  і завмерли звуки
Осінь приходить і йде завчасно
Вітатись японською все ж прекрасно))

На озері все ще встає не -тиша
Тихше золота , осені тихше
Дерева теж стоять у мовчанні
Наче сьогодні тихе вінчання

Наче тихо мовчать про слово
Наче й закатне але й світанкові
Наче слово - сьогодні не в злого
Може тепер подобрішає слово))
2024


***
А губи люблю чоловічі
Коли вони вниз по шкірі
Ніжно і ще ніжніше довічно
Псують лінії малюючи пунктири

Коли вони повільно завмирають
А очі дивляться незмигно і твердо
І погляд говорить: де ти була такая
Поки я шукав тебе на суші і в морі

Я люблю коли мовчки - диво
Коли в мовчанні приходить істина і відвертість
І коли разом хочеться більше мовчати
А губи - повільно вниз по шкірі…

2024

***
Твої хештеги ведуть у темний світ
У темний фолк
У темнії міста
Я ходила за ними , але не шукала тебе
Я загубила , що мала
Й сама стала не та …
Тепер говориш: хто ти
Хто ти , ти стала зовсім не та , що колись була
А я заблукала , наче ворон у полі
Як у лісі - лисиця…
І знову занурююсь то у слова
То у те  з чого й так ледь жива
Твої хештеги - глибокі ріки
А там в глибині - містерії і слова
Я наче риба у морі
Наче й сама , наче і не сама…
Я наче птах що звив на скалах своє гніздо
Але там на вершинах - то вітер січе
То дощ то снігу знову намете…
Я заблукала , кажеш, без мети
І стала сама не своя…
Але я вірю - твої хештеги
Ведуть туди , куди треба
В заповідні краї…
2024

***
В маленькій чорній торбинці поміститься вся моя доля, всі мої тихі вірші і голосні розмови, в них пауз більше ніж змови , в них тиші більше, ніж слова…В маленькій чорній торбинці помістяться всі романи, всі богом писані сенси, разом з правдою й обманом…помістяться двадцять років доріг в нікуди й мабуть ні звідки…в маленькій чорній торбинці непам’ять і маргаритки…
2024


***
П’ю каву але читаю Сесілію Ахерн
Вона пише цікаві речі про кохання
Я так давно не зустрічала чисте кохання
Тут всі тільки грають у марбли

Вони яскраві і сяють на сонці
Але хто зна , де тепер сонце
Настає зима , але рятує Сесілія Ахерн
Я давно зав’язала з Улісом

Наше місто якраз те що треба
Тут не місце , кажуть, коханню
Але Уліс зацінив би точно
У нас тут повно ірландських пабів

Звичайно, я в них не ходжу
Я же дівчинка, хоча тут і зараз це небезпечно
Тут може прилетіти за гендер
Тому я приховую власну ідентичність

Національну релігійну гендерну
Мовну і професіональну
Хобі теж ретельно приховую
Я вже мовчу про еротичні фантазії

Живу непогано , зима близько
Кожен день чую що виглядаю на зомбі
Що постаріла і вже нікого не приваблюю
А я думаю: алілуйя …Хай вічно живе література)
2024



***
У кожного свої тисяча днів тисяча ночей
Тисяча ударів
В тебе - свої у мене - свої
Але ми наче у вічній парі
Проти ударів у мене немає удару
Я не маю ненависті , на жаль,
Але й любові не маю
Маю терпіння
Хоча терпіння - це сіль
У тебе свої рани , але в мене - свої…

Якщо слова це зброя
Я буду мовчати
Якщо одяг це зброя
Я буду ходити голою
Якщо їжа це зброя
Я стану менше їсти
Якщо зброя - ріка
Я згодна і без води сидіти
Якщо світло - це зброя
Я стану темним началом
Якщо слава - це зброя
Я хочу щоб ви мене забували…

І щоб ти не починав - я дочекаюсь фіналів
Я відмовляюсь від зброї
Щоб війна не тривала
2024


,***
Вживляти слова , щоб рани загоювать
Вживатись в слова - лише в особливі
Сміятись так гірко й притишено в світлі
Приходити скрізь наче скрізь - на молитві

Заходити в храми так наче не видно
Так наче прозора так наче вже згодна
Що світло для світу а води для неба
Притишено знати , що треба й не треба

І все забувати і все не з початку
І все як продовження рік безпричинних
Не треба зими - але зими приходять
Не треба ночей - але ночі не згодні
2024

***
Я не журюся , нікого не оуінюю
Кожен жив як хотів і любив як умів)



***

Шкода , Боже, бо тепер видно всім суть
Я не твоя зоря
Чи ж я Мадонна тобі?
Виявляється у неї зелені очі гроші дім чоловік
І зовсім немає місця для мене...
Ця сторі повторюється дві тисячі років
Я шукаю світанку і він приходить
Вірніше я приходжу сюди кожного дня
...
Я зовсім інша , не та , кого ти чекав
Не та, кого ти шукав
Зовсім зовсім не та ...
Народився майбутній цар , але царство теж не для мене
Я в цьому Царстві вигнанка й постійно чужа
...
Але я вірю, що не ми йдемо в Царство ,
А Царство приходить в нас
І Ісус - вічний дорослий , що пестить наше внутрішнє вічне дитя
Бавить його й забавляє тішить раєм
Я читаю тебе я все пильно читаю
Слово - теж Бог і мабуть єдина для мене релігія
2024



***
Зірка зійшла , тепер я бачу, що це не Едем…
Але я пригадала Тебе …Твій - Назарет, мій - Віфлієм
Твій берег - смуга десь за туманом ..Але я знаю
Що ти десь біля мого серця моєї душі. ..Де крайнебо у цьому краю

Твій Назарет я бачила лише на фото …Він досі вічний
Може, коли небудь приїду , а поки що мені й тут стріляють у спину
Мій Боже, я досі твоя вічна Baby , твоя Венді
Я писатиму ще, може суцільні дурниці, але це тепер як релігія
2024

 

***
Жити життя, не знати , що ти Обрана для вічного сексу
Обрана стати Царицею Царів , щоб вивищити вічних
Щоб ти сотворив нових богів …Це було круто чесно
Я зіграла свою роль падла для хробаків, може досить

Я зіграла свою роль з честю …І сама з собою теж стала чесна
Тільки у мене тепер своя душа і своє серце
Я тепер відчуваю на губах тільки смак волі
Мені би тільки літати під небом у чистому полі

Ну що тепер  тобі в мені, я вже тепер не твоя
Я вже тепер не своя , я вже тепер як дим і вітер
Я сама тепер як вітер , чуєш …Ладно - виграв
Ладно , я прочитала всі імена …Моє падіння носить ім’я - Віктор…
2024