Давн й спомин

Приїхав на Черкащину свою,
я міста сміли розглядав деталі,
вклонився знов низенько Кобзарю,
який на залізничному вокзалі.

Ішов у місті Сміла по мосту,
поезії легкий наплив відчувши,
її красиву душу чарівну
привіз до вас,у край батьків прибувши.

Свідомо в 302-й я не сів,
з пів-року міста вже не бачив,точно,
годину цілу пішки містом брів,
це рішення прийнявши остаточно.

Коли до центру міста я дійшов,
і на попутку сів біля гармати,
з якої на капкасі я зійшов,
а потім вже до батьківської хати.

Вірш-спомин,хоч давно усе було,
купив ще в магазині паляницю,
та хоч роки вже снігом замело,
без хліба до батьків йти не годиться.

Згадав покійних рідних всіх своїх,
веселку,а у зливу- громовицю,
батьківський двір-добра святий поріг,
який мені ночами часто сниться.

червень 2014
О.Чубенко-Карпусь.


Рецензии