Жити мушу
Все - в лапках, в дужках, умовно...
Дуже хочеться подумать,
Що живу я повнокровно?
Та, мов равликова мушля,
Що в закрученість сховалась,
Де я вчуся, жити вчуся,
Наче мрійниця зухвала.
Лиш при вигуках сирени -
Кришаться осклілі нерви...
І тоді я, мов варена,
І вмикаються резерви.
Я пригадую, що є ще
Діти, правнуки, онуки...
Це - багато! Це - не дещо!
Є ще скайп - і є сполуки.
Злодій, що до хати вдерся,
Буде знищений одначе -
Низка нападів урветься
І надія замаячить,
Що повернеться колишнє,
В людях - мир, благовоління
Дасть ображений Всевишній,
Вернеться Його терпіння!
А поки, то се, то оне...
Філіжанку пригортаю...
Мо' , ангелик обороне? -
Світ - навколо обертаю,
Де я жити - знову мушу.
Де - спасаю грішну душу...
На фото - Снігуронька, подарована подружкою
Свидетельство о публикации №124123003377
Здоровья и вдохновения в новом году и всегда!
Нина Уральская 31.12.2024 16:10 Заявить о нарушении
Маргарита Метелецкая 03.01.2025 17:50 Заявить о нарушении