Закрию двері у минуле,
В погане й зле.
Можливо, біль в душі ущухне
І щем мине?
Мої фантазії розбиті,
А я жива.
Залишусь у реальній миті
Свого життя.
З паперу виріжу сніжинку,
Додам срібла…
Прикрашу мріями ялинку,
Наллю вина…
А потім буду пити каву,
Писати вірш,
Пірнати в дивні ноти драйву
Під звуки лір.
Я буду милуватись снігом,
Вогнем свічі
І простір свій наповню світлом,
Теплом душі.
У реальнiй митi
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124122906937
Свидетельство о публикации №124122906937
Рецензии