Щовечора мене ти навішаєш,
А я тебе не уникаю, ні!
І доля нам біди не провіщає,
Між нами – Щастя й жодної вини.
Любов твоя – повна загадки та поруки,
Моя ж – співзвуччям теплим спокуша.
З тобою ми не граємося в жмурки,
І в унісон співа моя, твоя Душа.
Ми на Весну чекаємо з тобою –
Коли струмочок крапель задзвенить,
Серця наші розкриються з Любов’ю,
А гілочка мімози так п'янить!
Пісні мені ти подаруєш й прозу,
А я тобі – всі любощі Весни.
Скоріше б закінчилися морози –
Приходь в мій дім, як залітав у сни!
10.2024 г.
Весна
© Copyright: Наталья Бойник Солнцева, 2024
Свидетельство о публикации №124122806623
Свидетельство о публикации №124122806623
Рецензии