Мій час розтявся на "було" і "відтепер" -
І от між ними височить бар'єр...
Години мчать. Життя тікає невловимо,
А я дилюсь - лиш знизую плечима...
Пливуть легенькі баранці хмарин...
Сум виглядає із усих шпарин...
Іде війна. Іде війна жорстока -
Зникають села та міста в кліп ока...
В Дніпрі - легка приреченість води...
Навкіл - сліпа приреченість біди...
Холодні, пізні, млистії світанки,
В які не хочеш розкривать фіранки...
І ми не знаєм справжніх наших місць -
Війна несе й несе оманну вість...
Провалюєшся в марево прокисле,
Що до землі горілої притисло...
Навколо метушня...Я - хостію ковтаю...
О, мій Ісусе, де ж той шлях до Раю?
Де шлях?
© Copyright: Маргарита Метелецкая, 2024
Свидетельство о публикации №124122805150
Свидетельство о публикации №124122805150
Рецензии
Так, любий Вадиме! Але пропаганда зараз куди дійовіша, ніж за часів Другої Вітчизняної! З Любов'ю Мапгарита
Маргарита Метелецкая 30.12.2024 12:37 Заявить о нарушении
Маргарита Метелецкая 30.12.2024 12:37 Заявить о нарушении