717. Насильство Reido Violence Destruction
Ласкаво просимо в наш світ,
Де пристрасті й корозії,
Де всі жахіття зблідли геть на раз,
Де віра в дурість боронить,
І вибух лють народжує
Любові, й розпиляє гнійний газ.
Якби ж я міг життя прожить
Без болю і без слабкості,
Одразу ж війни втратили би сенс.
Але ж ті хтиві віражі
Вплітають думку, в рабсті ти,
Лиш свідок, і декор, що в світ несеш.
В системі плоті і крові,
Богів презирства і брехні
Свідомість змінюється, і
Злорадним став. Чи здатен ти
Відчути випадкову мить;
Сказати, краще промовчи.
Між звіків пострілів засну,
Насильство криком возвіщу,
Чуттів зламаю глибину,
І стін, аж себе засліплю.
В людських всегрішних голосах
Лиш насолоду чуєш ти,
Але той шум зрівняє страх,
І вірність, і відчуження.
Як відобразить лють усе,
Навчаться діти хтивостям,
Потоками брехні та смерть
Отруїть небо з милості.
Тож випий плани їхні ти,
Впізнаєш правду нині ти,
Насильства пісні смакоти.
грудень 2024, але зареєстровано у 2025-му
русская версия:
http://stihi.ru/2024/12/09/4522
ссылка на оригинал:
https://www.youtube.com/watch?v=JJZS1XPpFcI
Свидетельство о публикации №124122804355