Гроза пiшла

Гроза пішла
останній дощ йде навмання і прозріває,
кидається наосліп в власні рівчаки
розкішним громом ще по сусідству виграє
та блискавки далекі, жовті та рожеві, креше

гроза пішла
вже не пробирає від стужі вітру,
по всій сорочці розкидані сліди, роси
тепло туману шторкою від нас ховає хмару
все що сухе було – купається в житті

далеко, махають хмарів брилі
куйовдить свіжістю новою, й горизонти теж
чиїсь сліди відбилися в грязі,
води прибуло у колодязі.
«Вже йду, вже йду!» –  із хмарами в Африку

2024-12-27

*фото грози 2019-05-04, 19:36


Рецензии