Церква виростала із туману.
Так поволі, як пускав туман.
Той туман – одвічная омана.
Тих туманів стільки ж, як оман.
І з'являлись із туману люди.
Мов нізвідки – так зненацька, враз.
А туман чіплявся, як облуда.
Ті тумани завжди зводять нас.
Та звільнилась церква від омани.
Сонцем сяє хрест, так вже й буде...
А церкви завжди ростуть з туманів.
Щоб з туманів рятувать людей...
Церква виростала iз туману
© Copyright: Миклош Форма, 2024
Свидетельство о публикации №124122702164
Свидетельство о публикации №124122702164
Рецензии