Притрусить сніг печалі, негаразди,
Паламані паркани, бите скло...
І не шукайте у словах сарказму -
Думок таких у мене не було.
Загартували нас біда і горе -
Ми зкам'яніли, змерзли наче лід.
Відтануть намагаємось поволі
І віримо, що чистим стане світ.
День додає хвилину до хвилини,
Скорочуючи темряву ночей.
І все частіше сонце, небо синє,
Бо січень вже підходить до дверей.
Ще полютує лютий наостанок,
Закружить з завірюхами танок.
А потім буде березневий ранок
Почне сплітати з паростків вінок.
А поки сніг нагадує цвітіння
Весняних яблунь, вишень та кущів.
А поки сніг притрушує каміння
Спотворених, болючих відчуттів.
26.12.24
Притрусить снiг печалi
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2024
Свидетельство о публикации №124122605942
Свидетельство о публикации №124122605942
Рецензии
