Занурююсь, шукаючи натхнення,
В буремне, неспокійне сьогодення.
В потік, в якому пишуться вірші.
Чекаю одкровення, чи знамення,
А може розуміння чи смирення,
Думками у безодню летючи.
Занурююсь у тиші глибочинь,
Вона мені шепоче:"Відпочинь,
Згадай себе в дитинстві хоч на мить".
Дивлюсь в своє минуле крізь роки,
Торкаюсь, наче теплої руки,
Струни, що все ще весело бринить.
Вона мені заграє тих пісень,
Що пам'ятаю завжди, кожен день,
Які вселяють віру і любов.
Надія ж поруч, завжди поблизу -
У серці крізь життя її несу -
І буде так за будь яких умов.
26.12.24
Занурююсь, шукаючи натхнення...
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2024
Свидетельство о публикации №124122604923
Свидетельство о публикации №124122604923
Рецензии