Невеселе Рiздво

Приводів  для  радощів  немає,
Зараз  в  українців, та  сповна,
Їх  у  нас  для  суму  вистачає,
Бо  іде  країною  війна.

Темряву  і  смерть  посіяв  ворог,
Але   як  би  сумно  не  було,
Просвіт, ось  з’являється  скрізь  морок,
І  це  свято  радісне - Різдво.

Ми  його  по  новому,  зі  світом,
Зараз  відзначаємо, не  з  ним,
Як  раніше, «братом»  московитом,
Що  підпав  під  владу  сатани.

Бо  Син  Божий, в  оцю  ніч  різдвяну,
Народився, щоб  любов  і  мир,
Всім  принести, тільки  росіянам,
Ворог  людства  розум  помутив.

Мабуть  вони й  Бога  прогнівили,
Заповідь  порушивши  стару,
Ту, що  предки  наші  встановили,
Вони  нагло  двигають  межу.*

Тому, як  раніше  неможливо,
Нам  різдвяні  провести  свята,
Бо  країна  наша  геть  збідніла,
Нищаться  і  села, і  міста.

Люди  в розпорошенні, і  вдома,
Не  зібратись  цим  святковим  днем,
Тим  у  кого   жінка  за  кордоном,
Чоловік  в  окопі  під  вогнем.

Без  вечері  і  старих  традицій,
Буде  це  Різдво  у  багатьох,
Але  хай  в  цей  вечір  нас  потішить,
Відчуття  того, що  з  нами  Бог.

Віра  в  те, що  нас  Господь  провадить,
Навіть  у  важкі  часи  війни,
І  що  скоро  мир, любов  і  радість,
Запанують  в  нашій  стороні.

Але  незалежно  від  обставин,
Де  б  ми  не  знаходились  в  Різдво,
Богу  віддамо  хвалу  і  славу,
За  спасіння, що  до  нас  прийшло.

* Не передвигай межи давней, которую
провели отцы твои.
Библия, Притчи Соломона 22:28