на свят вечiр

..вщухає вітер, мла густая
оповиває низину,
і час ошуканий шукає
кому віддати данину,
і в небі темнім ясна зірка
от-от нечувано зійде,
аби прийдешнього позірку
змінити на життя земне...
Така проста стоїть картина
в очах охрещених вірян:
зимова ніч, імла, раїна,
криниця, степ, в степу курган
і неймовірна тиша, тиша,
така, що чутно - час іде,
чи сніг, так, буцімто, вірніше,
ні сліз, ні звою аніде.
Втім, не на часі літургії.
Куди не кинеш оком  - пря,
сидить в червоному Марія,
одна, чекає владаря...


Рецензии