пташка на проводах

билингва 2016/24




***
свіжонамальована гуашшю, кольоровими клаптями,
донька після ванни
з вологим волоссям, пахне пахучим милом,
арахісовим маслом і дитячими архангелами,
у просторій піжамі із зацикленими їжачком і конячкою,
і чи це не щастя - вдихати запах з її тім'ячка,
як джина з амфори: виходь, виходь.
пити її голос, солодку росу з капелюшків жолудів,
нехай нас усіх з'їдять свині минулого часу, так.
досить,
вже скільки століть ти спиш, прокидайся;
потерся носом об її шию,
вона засміялася, як пташка на проводах,
вивернулася, він підкинув її в повітря:
так парашут, розкрившись, повстає
проти тяжіння, проти часу.
так ми впираємося, відштовхуємося від порожнечі,
моменти щастя,
благоденства, розчарування.
притискає до себе кошеня,
дівчинка в навскоси падаючому літаку років.
вона переживе і кошеня, і мене, і розчиниться
у своєму акварельному царстві - що як небо наді мною,
а я ліс, опора, скеля,
на яку вона спирається,
але легко переставляє, як шахового коня
і раптом - нерухомість.

***
свеженарисованная гуашью, цветными лоскутами,
дочь после ванны
с влажными волосами, благоухает пахучим мылом,
арахисовым маслом и детскими архангелами,
в просторной пижаме с зацикленными ежиком и лошадкой,
и это ли не счастье - вдыхать запах из ее темечка,
как джинна из амфоры: выходи, выходи.
пить ее голос, сладкую росу из шляпок желудей,
пусть нас всех съедят свиньи прошедшего времени, да.
хватит,
уже сколько столетий ты спишь, просыпайся;
потерся носом о её шею,
она засмеялась, как птичка на проводах,
вывернулась, он подбросил ее в воздух:
так парашют, раскрывшись, восстает
против притяжения, против времени.
так мы упираемся, отталкиваемся от пустоты,
моменты счастья,
благоденствия, разочарования.
прижимает к себе котенка,
девочка в наискось падающем самолете лет.
она переживет и кошака, и меня, и растворится
в своем акварельном царстве - что как небо надо мной,
а я лес, опора, скала,
на которую она опирается,
но легко переставляет, как шахматного коня
и вдруг - неподвижность.