Вже посп ша в гост р к Зм

Зірву останній лист в календарі
спішать свята щасливі новорічні,
пізніше зазирну в коментарі:
бо пишете їх щиро й іронічно.

Про Новий рік,вірша пишу слова,
летять і тихо падають сніжинки
вогнів ілюмінація  жива,
в оселі кожній світяться ялинки.

Красиві можна підібрати рими,
про холод,і про барв рожевих щік,
лиш спогади лишилися про зими,
та вже до нас крокує Новий рік.

Святковий настрій і веселий сміх,
причепурив свою я гостю пишну,
готуються уже в оселях всіх,
а жінка,до сусідки мабуть вийшла.

Коли в своїм селі я проживав,
щорічно ідеальну мав ялинку,
у лісі персонально вибирав,
красу не облюбуєш за хвилинку.

Навік душею я до вас приріс,
моє село,моя родинна хата,
заозера згадав зимовий ліс,
хоч в місті буду Новий рік стрічати.

Та хоч приємні клопоти річні,
стикаємося з ними повсякденно,
готуєм страви на столи смачні,
вражаючи гостинністю приємно.

Нема корпоративів,бо війна,
я маю вам ще ось,про що сказати,
що тільки не стосується вона,
мажорів,бізнесменів,депутатів.

Все,що було,щоб снігом замело,
хай інеєм покриє віти голі,
щоб у державі щастя зацвіло,
а я відзначу,- у родиннім колі.

Гостинне свято стукає в вікно,
рядки вірша так кваплюсь дописати,
у келихах налите вже вино,
родина жде,щоб рік "Змії" стрічати.

І хоч характер маю вольовий,
але і про здоров'я треба дбати,
ще подивлюся "вогник голубий",
вже потім,на світанні ляжу спати.


грудень 2024
О.Чубенко - Карпусь