ОдногО рАзу, я востАннє промовлЮ, молИтву нАніч,
закрИю рот в остАнній раз, казАвши щось,
ОстАнній прОмінь, промайнЕ в моїх думкАх,
почУю звук в остАнній раз, і ось...
Все стАне мАлим й непотрIбним,
проблEми розчинЯться всі урАз.
Що ж дIяти? і бУде так це з кОжним,
- невчАсно, чи абож якрАз,
колИ скінчАться вже всі кнИги,
і чвАри всі помчАть вусбіч,
колИ востАннє я читАтиму молИтву,
перш ніж усЕ закрИє ніч.
http://stihi.ru/2024/12/19/769
в останнiй раз
© Copyright: Слава Мостовой, 2024
Свидетельство о публикации №124122000151
Свидетельство о публикации №124122000151
Рецензии