Вітер моїх бажань,
Вітер моїх зусиль,
Все сьогодні не так
Але, точно, як треба…
Я то бачу ізнову
По туману очах,
Я то бачу ще мить
Непомірно відверту…
Хтось ще має мотив
Бути смілим завжди,
Хтось пізнає себе,
Перевтілившись зовсім…
Я, напевно, друга,
Бо моє — то моє,
Я напевно, смішна,
Хоч і маю вже досвід…
Але сміх, то є — птах,
Що летить в небеса,
Відгукнувшись завжди
Початковим бажанням,
Розуміти, що є
І печаль, і сльоза
В самих рідних очах
І що мрії здійсняться…
(Ніка)
Грудень 2024
Вiтер моiх бажань
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2024
Свидетельство о публикации №124121907744
Свидетельство о публикации №124121907744
Рецензии