Священнодiйнi зустрiчi
Ніякий промінь з пальця не укаже
де обрій чутого. – Де, він?
Лиш ріжки баранячі і жили арфи
тривожать сон олив і кипарисів
Хто там загоює рани розпатраних історій
Хто спить в гравійній величі по сім віків
Загадані й сміливі виклики в Обох
Йому – прорватися крізь пантеони її голотьби
Їй – до відгадки не прийти
Пологий колодязь волі Нефертіті
Ра не загляне, Атон лиш… Зможеш ти
Богів предків провадити до сну
І на ту гору просія;ти
Царівна байдужа до Гори.
2024-12-19
Свидетельство о публикации №124121905283
Олечка Ефимова 19.12.2024 21:05 Заявить о нарушении
Этот стих сложный для меня. в нём сложно с гармонией, ритмикой, слогом.
это более рассказ в обрамлении катренов.
но всё равн о спасибо
а стих пусть настаивается...
Владимир Шеврон 19.12.2024 21:10 Заявить о нарушении