Голуби

Про голубів вірша свого пишу,
про рухи,і польотів ніжну грацію,
я слів шукати добрих фраз спішу,
хоч ця, моя поема - не сенсація.

В дитинстві так любив я голубів,
вони мені подобалися дуже,
давно до них душею прикипів,
хоч і тепер до них я небайдужий.

Червоні,сизі,різнокольорові,
на шиї пір'я кольорів яскравих,
до них у мене почуття любові,
я про птахів Господніх,величавих.

Мені відома суміш їх порід,
їх знаю особливості та риси,
із білогії,звичайно знаю плід,
багато раз,їх яйця їли криси.

Забарвлення у кожного своє,
оперень розмаїття,форми тіла,
мені спокою згадка не дає,
коли ловити їздив їх у Смілу.

Я за польотом їх спостерігав,
кружляли зграї в замкнутому крузі,
обмінював птахів і купував,
вони для мене-щиросердні друзі.

Кому зашкодив,цей красивий птах?,
я бачу безліч мертвих тіл щоденно,
не знаю я про села,лиш в містах,
хоч голубів шкода мені страшенно.
 
Кому на перешкоді ці птахи,
а може заважають жить еліті?,
яка вважає,-все нам за гріхи,
я про життя теперішнє на світі.

А білий голуб-є провісник миру,
звязком між Богом і земним життям,
моя подяка, за увагу щиру,
і до птахів,людей за співчуття.

Холодний мокрий сніг січе в лице,
закінчення вірша,напів-банальне,
тому,не буде прощення за це,
хто труїть голубів щодня безжально.

грудень 2024
О.Чубенко-Карпусь.