Я присягаюсь собі,
Я даю собі силу радіти,
І знов розгортаю свій стяг
Серед чергових пожеж,
Всі речі з чужої власності,
Наче на клумбі квіти,
Лишаються на своїх місцях,
І ти, звісно, теж.
Всі свої почуття,
Що не мають дозволу і мети,
В долоні зберу і понесу
Наче зерно в жнива,
Оминаючи каяття,
Я буду й надалі любити
Без обмежень і сенсу,
Бо я жива...
Я присягаюся
© Copyright: Свэтка Лабуда, 2024
Свидетельство о публикации №124121902563
Свидетельство о публикации №124121902563
Рецензии