Наснилося…
Ракети знов летять…
Знов обстріл злий, нема куди подітись…
А ще нема в минуле вороття,
Де в кожного є дім й щасливі діти…
Наснилися і вибухи й печаль,
Від того, що нещадне сьогодення…
Від того, що і сум, і біль в очах
Не йде нікуди та чека знамення…
На тихий день, на тиху добру ніч
Надю має кожен українець,
Щоб вибухів не було чутно скрізь,
Щоб працювати був би час та сили…
Але ж тривога знов і знов луна,
Коли людські думки та мрії сплять,
Я думала наснилося… дарма…
Прокинулась…
Ракети знов летять…
(Ніка)
Грудень 2024
Наснилося
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2024
Свидетельство о публикации №124121807830
Свидетельство о публикации №124121807830
Рецензии