кумирам
Вітер точив нам стріли.
За те, що залишили дім,
Нас эхом підтримував грім.
І небо додало сили,
І в крові електричний ток,
За те, що грали ми рок!
За те, що дивилися небо,
Нам казали: «Так більше не треба».
За те, що співали людям,
Нам казали: «Вас тут не буде».
І кожен день – новий виклик,
І кожен день – новий урок,
За те, що грали ми рок!
Вони далеко не святі
І не еталон доброти.
Але люди несуть постійно
До могил кумирів квіти.
І в струнах заряджені звуки,
На гітарі Взведений курок.
Як символ свободи,
Звучить вічний рок!
Свидетельство о публикации №124121800662