У тиші ночі, де тіні живуть,
Хвилини мов ріки повільно течуть.
Безсоння тримає у темних руках,
І час, наче попіл, розвіює страх.
Де думка шукає загублений шлях,
І зірки мовчать в холодних полях.
Де час — як суддя, невблаганний і строгий,
А ніч — це мандрівка у світ непоборний.
Та зійде світанок крізь морок і сни,
вітрами розірве тумани й жалі.
І час заспокоїть свій втомлений хід,
Даруючи світу оновлений світ.
Безсоння
© Copyright: Дмитрий Еськов, 2024
Свидетельство о публикации №124121800530
Свидетельство о публикации №124121800530
Рецензии