Блюзмен

Музика довгих мандрів,
Музика відвертих снів,
Таємних дивних задумів,
І невимовних слів
Там, де сплелися тіні,
Небо пала, як свіча.
У скронях пульсують хвилі,
Струни співають печаль
З пристрасним почуттям
І кожен раз як в останнє
Із ритмом серцебиття
Він починає,
       свій блюз починає...


Рецензии