Там, де мрії у всіх однакові
Під час вибухів та пожеж,
Нам буває таки ніяково,
Нам буває авжеж, авжеж…
Ні краплинки води у крані,
Генератори виють в ніч,
Хтось лікує душевні рани,
Хтось лікує нестримний біль…
Та чи «завтра» побачать очі,
Ті, що носять в собі печаль,
Мирне небо та справжню осінь,
Мирне небо та м;язів сталь…
Що ще витримати прийдеться?
До чого ще життя веде?
І коли вже терпець урветься?
І коли страх навік мине?
Щоб під сонцем яскравим довго
Чутно було малечі сміх,
Щоб не треба шукати ковдру,
Щоб не треба топити сніг…
Там, де мрії у всіх однакові
Під час вибухів та пожеж,
Нам буває таки ніяково,
Нам буває авжеж, авжеж…
(Ніка)
Липень 2024
Там, де мрii у всiх однаковi
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2024
Свидетельство о публикации №124121704680
Свидетельство о публикации №124121704680
Рецензии
