І в тебе йдуть дощі, і в мене йдуть дощі.
А раптом то у нас однакові широти?
Однакові широти, може, у душі.
Широтам все одно, як саме звуть і хто ти.
Однакові широти, й крапельки на склі.
Однакові струмки, коли загралась злива.
Однакові думки на дощовому тлі.
Хіба що різний вітер, справа він, чи зліва.
Однакових дощів нам вистачить на двох.
Даремно, що між нами – океан бездонний...
Дощі усе сильніш, за кілька днів – Різдво.
І хочеться на дощ дивитись разом. З дому...
I в тебе йдуть дощi, i в мене йдуть дощi
© Copyright: Миклош Форма, 2024
Свидетельство о публикации №124121605593
Свидетельство о публикации №124121605593
Рецензии