Мрiйливий клен

Ще листя на деревах - зелененьке.
Птахи у вирій ще не відлетіли.
А клен стрункий і зовсім молоденький
на шати золоті розтратив сили.

"Який же ти невіглас, юний друже!"-
 сміялися дерева всі зрання.
"Той, хто жовтіти поспішає дуже,
 залишиться найпершим без вбрання!"

Клен головою сяяв золотаво:
"Не ставтеся до мене так вороже!
 Я тільки восени і маю право
 на сонечко, хоч трохи, бути схожим."


Спочатку вірш був написаний російською мовою:
http://stihi.ru/2013/10/25/10509


Рецензии
Очень. Очень. Очень.
Славно. Талантливо.
Жизнеутверждающе.

Браво-бравушки, Люда!

Кованов Александр Николаевич   15.12.2024 20:47     Заявить о нарушении
Спасибо!!!
СПАСИБИЩЕ!!!
Как приятно)))))))))))))))))

Козлова Людмила   15.12.2024 22:19   Заявить о нарушении