Мрiйливий клен
Птахи у вирій ще не відлетіли.
А клен стрункий і зовсім молоденький
на шати золоті розтратив сили.
"Який же ти невіглас, юний друже!"-
сміялися дерева всі зрання.
"Той, хто жовтіти поспішає дуже,
залишиться найпершим без вбрання!"
Клен головою сяяв золотаво:
"Не ставтеся до мене так вороже!
Я тільки восени і маю право
на сонечко, хоч трохи, бути схожим."
Спочатку вірш був написаний російською мовою:
http://stihi.ru/2013/10/25/10509
Свидетельство о публикации №124121506320
Славно. Талантливо.
Жизнеутверждающе.
Браво-бравушки, Люда!
Кованов Александр Николаевич 15.12.2024 20:47 Заявить о нарушении
СПАСИБИЩЕ!!!
Как приятно)))))))))))))))))
Козлова Людмила 15.12.2024 22:19 Заявить о нарушении