Вишневий сад. Літають пелюстки.
Неясний шум віддалено клекоче.
Я уві сні. Мої відкриті очі. ;
;Не зовні зір мій, зовсім навпаки.
Переглядає діафільм судьба.
Осколкам мариться живе свічадо,
З останніх сил іще коптить лампада,
Втім в божий дім зачинені врата.
Лише життя коротше по прямій.
На перестан потрібні людям храми.
Я бачу шлях, оздоблений хрестами,
і розумію, що останній мій.
Навколо господа величний мур
із молитов, доконаних ніколи,
і в нього бьються, бьються, мов соколи,
нещасні душі, і блищить лазур.
Світлина: Микола Бурачек.
про лазур
© Copyright: Цветков Александр, 2024
Свидетельство о публикации №124121506035
Свидетельство о публикации №124121506035
Рецензии