мені, до речі, надцять з плюсом,
а ти все думаєш – малеча…
то я над тим давно сміюсь,
та не про те сьогодні речі…
сьогодні вранішня роса
змочила ноги по коліна,
про що шепочуть небеса, –
чи до вподоби їм світлина?..
промінчик сонечка в очах,
вуста мої, як стигла вишня,
душа злетіла, ніби птах,
до хмар з підстрішшя…
і там, в далекій далені
думкам радіє,
що знайде місце на землі
її надія…
***************
мне, к слову, ныне надцать с плюсом,
а ты всё думаешь – ребёнок…
над этим я давно смеюсь
средь недомолвок…
сегодня ранняя роса
омыла ноги по колено
о чём-то шепчут небеса
там во Вселенной…
лучится солнышко в глазах,
а губы цвета спелой вишни –
душа уносит, птицей, страх,
ведь он здесь лишний…
и там, в далёком далеко,
так рада мыслям,
что на земле найдёт легко
надёжу в жизни…
15.12.2024
про що шепочуть небеса...
© Copyright: Людмила Аристархова, 2024
Свидетельство о публикации №124121503327
Свидетельство о публикации №124121503327
Рецензии
Александр, доброго времени суток! Рада вам! Спасибо 🙏
Людмила Аристархова 17.12.2024 13:37 Заявить о нарушении
Людмила Аристархова 17.12.2024 13:37 Заявить о нарушении