буде нам вдача...
(М.Савка)
не лякають вже вітра пориви
та нічна заметіль не страшить,
бо життю нині знаю я ціну
і яка та безцінна блакить…
догоджають Стожарів потоки
та нескорені хвилі жадань,
ще й загублений в темряві спокій,
що розносить торбинки страждань…
не сховаєш в смаколик минуле,
як не бачиш джерельного дна,
бо ні відчай, ні мед не розчулять,
коли ніченька довга й нудна…
але ж зіронька вранішня, бачу,
як покоївка, витерла пил,
мову мовила, – буде нам вдача,
бо вже вітер журбу розгубив…
12.12.2024
Свидетельство о публикации №124121503181
Людмила Аристархова 15.12.2024 19:16 Заявить о нарушении