поле засiяне зубами

билингва 2016/24



***
я живу всередині літака, що падає,
падає десятиліттями.
щоранку прокидаюся,
точно зуб серед поля, засіяного зубами.
так щільно підігнаний до інших.
і вільні лише карієс і женці.

невже всі мої вірші - це я,
розбризканий по світу,
як яйце птеродактиля
що вибухнуло в мікрохвильовці?


***
я живу внутри падающего самолета,
который падает десятилетиями.
каждое утро просыпаюсь,
точно зуб среди поля, засеянного зубами.
так плотно подогнан к другим.
и свободны лишь кариес и жнецы.

неужели все мои стихи - это я,
разбрызганный по миру,
как яйцо птеродактиля
взорвавшееся в микроволновке?

***
ми їхали з Господом разом, одним маршрутом,
поки я не розгледів тебе за вікном:
ти в білій футболці та джинсах
читала Єсеніна, розливала гранатовий сік
дітям-інвалідам.
і я прошепотів:
зупиніть автобус, боги, зупиніть життя,
на п'ять хвилин, мені потрібно вийти і перейти
на іншу сторону
долі.
але водила вовчав, мовчав, прищава харя сяяла
крізь Чумацький Шлях,
і чорні діри, як вівчарки, дихали в потилицю.


***
мы ехали с Господом вместе, одним маршрутом,
пока я не разглядел тебя за окном:
ты в белой футболке и джинсах
читала Есенина, разливала гранатовый сок
детям-инвалидам.
и я прошептал:
остановите автобус, боги, остановите жизни,
на пять минут, мне нужно выйти и перейти
на другою сторону
судьбы.
но водила волчал, молчал, прыщавая харя сияла
сквозь Млечный Путь,
и черные дыры, как овчарки, дышали в затылок.