Провина укр. язык
у шибку вітер гілкою постукав,
дочка гукнула: - "Татко мій прийшов!".
Від того крику в моїм серці туга.
Приспів:
Ну, що ж ти, батько, до дочки не йдеш,
хоч ми і розлучилися з тобою,
для нас ніщо не вдієш, не знайдеш,
для неї ми існуємо обоє.
Вона питає, де ти зараз є,
як від образи часто кривить губи,
не розуміє батьківських провин,
бо тебе як і мене дуже любить.
Приспів.
Ти пестив пташку нашу, а тепер
минає час, дитина все забуде,
і згадувати, й малювати теж,
і кликати постійно вже не буде.
Приспів.
Твоя, гадаю, крається душа,
та без дитини ліків не знайдеться.
Щоб розлад долю не спіткав її,
невже до доньки батько не вернешся.
Приспів.
Свидетельство о публикации №124121407662