Моисей Фишбейн Уставшие тени стоят у порога

       Мойсей Фішбейн

Знесилені тіні побіля порога,
побіля зволожених переплетінь,
і кожна розколина темна і строга,
і в кожній розколині пересторога,
яку наслухає знесилена тінь,
і кожна віддалина ще первозданна,
і в кожній віддалині плекана мла
і плекана синява, вдосвіта ждана,
і плекана світла теплінь пожадана,
заклечана в літеплі світлого тла,
і лине у світлому тлі щонайвище
сполохане тливо небесних доріг,
і з-поза віддалин земний вітровище
кружляє і свище, кружляє і свище,
і тіні лягли на незнаний поріг.
28 листопада – 4 грудня 2017, Київ

        Моисей Фишбейн

Уставшие тени стоят у порога,
у скользких сплетений намокших корней,
и каждая щель смотрит мрачно и строго
и каждая щель словно дышит тревогой,
уставшие тени прислушались к ней.
И каждая даль всё еще первозданна,
и в каждой из далей взлелеяна тьма,
и ранняя синь бесконечна желанна,
подобно тому как желанно и званно
на солнечном фоне раздолье тепла.
На солнечном фоне, в небесном окнище,
Трепещет тепло невесомых дорог.
За дальним простором земное ветрище
всё кружит и свищет, всё кружит и свищет,
и тени легли на безвестный порог. 
28 августа – 4 декабря 2017 года, Киев