До вищих сфер
Щоб змалювать прийдешню фазу?
Скажу, щоправда, наперед-
Далеко фаза ця - не мед!
Злякалась. Раю ейфорія-
Втекла засмучена надія,
І біль розлогий так пече...
Та світло вранішнє тече...
Залишилась яскрава Осінь
Й моїх думок різноголосся,
І вітер, мій ласкавий гість,
П'янку верта надії млість!
І, може, я до болю звикну?
І, може, пустка сіра зникне?
І, може, в стомлених полях
Душа продовже хресний шлях?
Мабуть, була необорежна-
То й знов отримую належне? -
Холодний Осені сезон,
Що лиш веде до спальних зон...
А, може, це гіркі деталі
І щось прекрасне скресне далі?
А поки - дощ шкребеться в шибку...
І я - лише горюю шибко? -
Смішна, дитинно- романтична,
Покірністю до вищих сфер дотична...
На фото - квітує моє алое- вера
Свидетельство о публикации №124121404473
Маргарита Метелецкая 23.12.2024 10:20 Заявить о нарушении