Тягар
Невже він владарює відтепер
В моїй душі, позбавленій надії,
Віддаючись на плин речей, події?
Тактильні відголоски давучкі ! -
Тримають всіх тривожностей гачки!
Втрачаєш геть єство своє безмежне,
У день прокинувшись і важко й обережно!?
Розтялось на минуле й майбуття
Моє удраматичнене знаття? -
Чи, може, стались змінення погодні? -
Не хоче доля визнавать " сьогодні"?
Чого з тобою , душе, зазнаєм? -
Лиш визнання провини навзаєм,
Відкинувши безкраю, тиху радість,
Занурившись в несталості та слабкість?!
А, може, з ласки, з надміру чуття
Господь дає цей біль та каяття? -
Дерева сплять оголені. Лиш в мене
Тягар листяний досі на раменах?!
Свидетельство о публикации №124121307125
Маргарита Метелецкая 23.12.2024 10:22 Заявить о нарушении