Не питай...

"До нас тільки зараз, як до жирафа, почало доходити, хто ми є...
Ні, підказки і натяки демонстративно були розкладені повсюдно, але ж ми такі скромні, такі толерантні, такі поступливі, такі меншовартісні і віктимні, що аж сліпі.

А чи ставили ми собі питання: «Як так сталося, що народ «кріпаків» зайняв найбільшу та найродючішу територію в Європі?» Україна розміром приблизно, як Британія, Румунія і Польша разом узяті.

Яким чином «сільська» мова, «малоросійськоє нарєчіє, которого нє сущєствуєт» має сукупно до мільйона слів???
Перші українські слова (мед і страва) були записані Пріском Панійським у таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України в 448 р. н.е.

Як в «маленькую культуру» вмістилися 200 000 народних пісень, велика національна кухня, орнаменти, обрядовість, архітектура, колосальний живопис, перші в Східній Європі академії і книгодрук, стародавні літописи і кобзарство, гумор, театр Корифеїв і «Березіль», музика Веделя і Березовського, Сковорода і Вернадський? Такої «маленької» культури вистачило б на десять народів.

Як вийшло, що предки «молодої держави, якій всього лише 30 років», брали столицю Візантії Константинополь ще в 907 році, знищили Хозарський каганат 968 році, спалили османський флот у 1615 році, палили передмістя Москви 1618 року?

І це лише верхівка верхівки айсберга.
Мене особисто НЕ дивує фантастична сила українців, продемонстрована в останній рік.
Українці були такими завжди. Нам про це кричать історія і пам’ять поколінь. Просто ця пам’ять до нас повертається надто повільно..."

(Олександр Висоцький)

...


не питай мене, звідки коли або як
на цю землю прекрасну, багатостраждальну
впала темінь невігластва
бо не твоя
у тім провина. як бачиш,тепер всі загально

маєм зараз за інших так відповісти...
тих, хто просто спаплюжив та знищив все справжнє.

не питай, звідки я та як довго плисти
до моїх берегів...
то минуле. вчорашнє.

а сьогодні гуртуються ті хто не сплять
хто вже знає по собі чого тут чекати...
запитай у дерев що тут довго стоять
запитай у могил. що, не хочеш питати?

а поглянь но на дати всіх тих кладовищ
де давно спочивають всі ті, хто до тебе
тут стояв щоб тепер якось встояли ви
коли знову орда все змітає...

до неба

від землі

йде тепло навіть взимку...

шануй
все що Бог тобі дав
і прости їм як зможеш...

бо війною не виграти довгу війну
бо не стримати силою силу ворожу

пригадай як розумно шукали шляхи
ті хто рідне не зрадив, не ліг бо під ката...
але вижив та встояв.

країні глухих
роскажи все про що тут мовчати не варто

і нехай хоч один зрозуміє тебе
і бодай хоч одна зможе гідно триматись

це вже є перемога.   

це зараз. тепер.

Бо не можна катам свою честь віддавати.