Отблеск света

   Н.Бидненко
Відображене світло
Весно-осінь манила нас вальсом,
Зимо-літо писало ім’я…
Ти скажи, звідкіля ти узявся,
Мій чужинцю, покаро моя?
Чом сплелись наші долі невчасно
У клубок переплутаних снів?
Чом палає ізнов непогасно
Той вогонь, що було відгорів.
Друже Вітре, ну що це ти твориш,
Нащо іскри розносиш багать?
Подивись: до зими уже скоро
І дерева померзли без плать.
Нащо листя метеш в кучугури
І роздмухуєш давній вогонь?
Не старайся, бо димом зажури
Не зігрієш холодних долонь.
Весно-осінь кохається з Вітром,
Повні келихи пристрасті п’є…
А мені – відображене світло,
Мій чужинцю, кохання моє!
***
Весна-осень манила нас вальсом,
Зима-лето писало имя...
Ты скажи, откуда ты взялся,
Иностранец мой, кара моя?
Почему наши судьбы сплетались
В клубок перепутанных снов?
Почему до сих пор пылает,
Тот огонь, что уже прогорел?
Друг мой Ветер, ну что же творишь ты,
Зачем искры разносишь костра?
Посмотри: зима уже скоро
И деревья замёрзли без платьев.
Зачем листья метёшь в кучу - горы
И разжигаешь давний огонь?
Не старайся, ибо дымом тоски
Не согреешь холодных ладоней.
Весна-осень любовники с Ветром,
Бокалы полные пристрасти пьёт...
А мне только  - отблески света,
Иностранец мой, любовь моя!