Г.Ф.
Яким би, кохана, ім'ям не назвали колись,
Я знаю ім'я твоє справжнє, твоє бездоганне.
Ім'я, у якому з'єднались щасливе кохання
І світла душа твоя – світла божественна мисль.
На кожному кроці, куди би я тільки не йшов,
Куди би я тільки не плив, не летів і не їхав,
Ім'я твоє світле – єдина надійная втіха,
Єдина мета, хоч сто літ, як тебе я знайшов.
Шепочу, наспівуюую чи вимовляю ім'я:
Неначе твій подих і голос твій світлий відчую...
І знов, як чекаю в розлуках, страждаю й тоскую,
Рятує ім'я, без якого і я вже – не я...
Свiтлe iм, я твоe - свiтла божественна мисль
© Copyright: Миклош Форма, 2024
Свидетельство о публикации №124121301644
Свидетельство о публикации №124121301644
Рецензии