Як сторінки мого життя,
Летить на землю жовте листя.
Летять надії, почуття,
А я шепчу їм: “Зупиніться!”
Лежать змарнілі сторінки,
На них написано багато.
Мої нав’язливі думки
Ховають очі винувато.
А ось сторінка про війну,
В ній – трепіт, сповнений моління!
Мабуть, уже я не зберу
Докупи миті животіння.
Гортає вітер сторінки:
Чи від нудьги, чи щось читає…
Знайшов, можливо, там рядки,
В яких душа моя лунає…
Сторiнки життя
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124121107785
Свидетельство о публикации №124121107785
Рецензии