Приказка - Шершнi i бджоли!

Дивлюсь на все, то може сниться???
Що, Боже, сталось…, навкруги?
На бджіл зненацька налетіли
Шершні люті…, бойові…

Бо хочуть всіх навколо з’їсти,
Чи то метелик, чи хрущі!
Та більш тій банді до вподоби
З медом повні стільники…

Над вуликом кружляє зграя,
Вона гуде, мов літаки!
Не буде милості від неї –
Ніякій тут живій душі…

Як велетні, із гострим жалом,
Всі «до зубів» озброєні вони!
Їх щелепи сталеві: -  наче масло,
Розріжуть навпіл ланцюги…

Ті бджілки менші від них втричі,
Не мають товстої броні!
Із лихом цим, що є у світі,
Вони залишились самі…

Льоток свій мужньо захищають,
Щоб зупинити ворогів!
Невже надії в них немає…,
Та всі поляжуть в битві цій?

«Така вже випала нам доля,
У нас за спинами сім'я!
Гей…, поділяємось на сотні!!!», -
Дає команду цю бджола:

«Щоб біду нам подолати
Треба всім цього шершня
Собою разом обліпити!
Його уб’є лише жара…»!

Шершні знов пішли в атаку,
Ось-ось прорвуться у льотка!
Б’ються «на смерть» з ними бджоли,
На землю падають тіла…

Оборона відступає…,
Всередину зайшли штурмовики!
І почали криваву різанину…,
Із мертвими змішалися живі!
Рубають всіх, хто опинився поряд з ними,
То діти немічні або беззахисні жінки…

Та бджолам тим потрібна перемога!!!
Бо виходу ніякого нема…!
В останній бій вступають усі сотні
Й собою вкрили кожного шершня…

Махають крилами усі невтомно,
Хай з пліч злітає голова!
Мета тепер у бджіл одна,
Щоб була спека безперервна -
У череві та у грудях ворога!

Всі шершні-велетні згоріли,
Пішли юрбою в небуття!
Бо з роєм бджіл боротися безсилі,
Коли собою жертвує бджола…

Та й бджіл загинуло чимало,
Відвага їх спасла життя!
Працює разом в «чистім полі»,
Радіє сонечку сім'я!
А молодь дружно вимітає
Від шершнів з вулика сміття…

07 грудня, 2024 рік.


     Основное оружие ПЧЕЛЫ – это ядовитый «укус», который пчела может использовать только раз в жизни, У пчел много внешних врагов, что желают полакомиться их сладким и ароматным медом.
Но все же, наибольшую опасность для улья представляют именно ШЕРШНИ,

«Жало» не может уберечь пчел от шершней, так как они защищены прочным и непробиваемым хитиновым панцирем, а также имеют массивные челюсти, что способны сразу же перекусить пчелу пополам. К тому же, шершень примерно в три раза крупнее пчелы.

И если шершни-разведчики обнаружат улей, то беда не заставит себя долго ждать.

При нападении на улей даже пары десятков шершней, они в течение некоторого времени могут полностью уничтожить всю пчелиную семью.

Однако у пчел есть одно, очень эффективное средство против шершней-захватчиков.

Жертвуя собой, пчелы объединяются в группы и одновременно нападают на каждого отдельного шершня, укрывают его своими телами, образуя «шары»,  при этом они начинают активно махать крыльями, выделяя тепло.

Несмотря на отчаянное сопротивление шершней, температура внутри каждого шара неуклонно возрастает и когда она превысит 40 градусов по Цельсию, шершни попросту «СГОРАЮТ» от этой жары, а пчелы такую температуру выдерживают без каких либо последствий для себя.

Сопротивляясь перегреву,  шершни успевают убить очень много пчел, но каждый их них в отдельности не в силах противостоять всей массе устремившихся на них пчел,  идущих на самопожертвование.

Не смотря на огромные потери и ценой собственной жизни, в  большинстве случаев  пчелам-защитникам все же удается уберечь свою семью от полного уничтожения и, что более важное, уберечь от гибели свою МАТКУ и личинки.