Згадка про минуле

Холодної зими скупий прогноз
і відблиск світла на низенькій стелі,
згадав дитинство,зиму і мороз,
і всю сім'ю у батьківській оселі.

Чогось зима згадалася мені,
негоди стогін через комин слухав,
коли у мами спав на черіні,
як у селі всю ніч гуляла завірюха.

Той давній спогад душу роз'ятрив,
і полум'я вогню на грубки дверці,
згадав,як посівати я ходив,
дитинства спомин у моєму серці.

Мороз малює на віконнім склі,
мережив незвичайні візерунки,
чекав,хоч не терпілося мені,
отримати від "Діда" подарунки.

В лежанці весело потріскують дрова,
а на криниці вітер б'є відерцем,
від спогадів чманіє голова,
теплом села війнуло прямо в серце.

Роки дитинства знов свої згадав,
і за вікном пухнастий сніг лапатий,
щоб повернуть назад,усе б віддав,
за юність,зиму і батьківську хату.

Прекрасні наші зими вже в минулім
спливає днів життя яскравий час,
хоч відкували вже років зозулі,
довіку в пам'яті залишились у нас.

грудень 2024
О.Чубенко-Карпусь