Про нас i всiх
я бачу промінь, втрачений не нами.
Навколо небесам будують храми
для вічності, а нам важлива мить.
Та мить, яка гартує кров і плоть
для кроку перед подихом останнім…
Яка розпізнається лен в коханні,
що на Синаї в нас вдихнув Господь…
І в миті цій ми світ цілий знайдем,
збудований із дріб;язку лексем,
що душі тихо кривдять без причини,
виконуючи біса сто бажань.
Бо ми… ми живемо без нарікань
із вуст Того, хто душу вклав в людину.
Свидетельство о публикации №124121105014