Млячно...
Нікуди іти...хочеться мовчать...
Дощ спада з небес, сльози ті летять,
А душа кричить, слів не підібрать...
Холодно та морозно ...не зігрітися
Душа на розпаху - тріпається...
Очі тонуть в сумі, капельки бринять
Як себе втішить..мені б це тільки знать...
Вітер підгулявши віє все сильніш,
Що ще дужче млячно і холодніш,
І тремтить серденько у душі моїй
Кров застигає від не здійснених мрій...
Час за часом спливає це життя
Годин не зупинить , не повернуть назад,
Підійнявши очі дивлюсь у небуття
Млячно...а так хочеться щастя у життя...
Свидетельство о публикации №124121006175