Горят зарницы сине - красным

   
 Горят зарницы сине - красным,
 сирены прогоняют сны.
 И колокольный звон, бесстрастный,
 смешался с голосом войны.

 «Сегодня» - наш ли день, конечный?
 ночного ужаса темней.
 Зимы наряд не подвенечный,
 не ждём рождественских огней.

 Печаль змеится в наших душах
 всё дольше слезы на глазах…
 Кто этот храм войны разрушит,
 пусть отразится в образах.

   3 декабря 2024г.


                Найдже
               
  Мигає синім та червоним

 Мигає синім та червоним...               
 Гірчить сирена у ночі.               
 Учора був, як храму дзвони.               
 Сьогодні ж - справжній дзвін війни.               

 "Сьогодні" не плекає буднів,               
 Тремтить від холоду жахів.               
 І це не перший сніг у грудні,               
 Немає посмішки для днів.               

 Скорбота згортує змією,               
 А очі не тримають вій...               
 Всміхнися, люба, свічі гріють,               
 Наш справжній храм у вир подій...               

 20.11.24
 Рубрика произведения: Поэзия -> Стихи о войне
 Свидетельство о публикации: izba-2024-3909482
 © 27.11.2024г. Найдже; –