Здрастуй, Дiдусь Мороз

    У школі Насті подобався Вітька з десятого "В". Та й він дивився на неї якось особливо. Дивно, але останнім часом їй знову почало здаватися, що Вітька на неї дивиться.  У «Однокласниках» дівчина знайшла того, по кому зітхала у десятому класі. На випускному вечорі предмет її закоханості крутився біля Таньки, з нею і світанок зустрічав. Настя тоді засумувала і втекла додому, вирішивши, що ..., та нічого вона не вирішила – просто втекла, ще й шпильку для волосся загубила, і проплакала усю ніч.
    З екрану на неї дивився Вітька. Місто не вказано, просто: північ. Напевно, у нього вже і дружина, і діточок купа... Побачила, і защемило серденько... В «Однокласниках» Настя почала копатися після дзвінка тієї ж Таньки: мовляв, вирішили зібратися перед Новим роком і «А-шки», і «Б-шки», і «В-шки». Збори у школі тридцятого, але умова: маскарад – для інтриги, та й Новий рік скоро.
    Десять років – термін чималий, з витікаючими з цього наслідками. Настя знайшла на сайті ще кілька однокласниць, та їй швидко набридло дивитися на фото: « я в Єгипті», «я в Парижі», а може, ще й тому, що вона не була ні в Єгипті, ні в Парижі.... Зараз потрібно вибирати карнавальний костюм, критерії: дешево і сердито! Інтернет повідав, що гряде рік Змії, і це дівчину влаштовувало – нещодавно вона купила відріз сріблястого трикотажу і власними руками спорудила гарненьке платтячко в обтяжку, благо, вона залишилася такою ж тоненькою і тендітною, як у десятому класі. У "Дитячому світі" прикупила блискучу корону і сріблясту маску. Трохи покривлялася перед дзеркалом і прийшла до висновку, що і бюджетні , і гарно.
     Після закінчення школи Настя нікого з "одношкільників" не зустрічала і тепер з особливим тріпотінням чекала маскарад – раптом і Вітька приїде!?
    ... Збираючись на вечірку, Настя розмірковувала про що може розповісти однокласникам. Ну, інститут закінчила, заміж сходила – туди і назад, хоча з цього нічого не вийшло – маячила перед очима Вітькіна фізіономія, і нічого вдіяти із собою Настя не могла. Квартиру їй батьки подарували, але цим зараз нікого не здивуєш. Те, що діточок не було, так вона і не зрозуміла добре це чи погано. Вона заздрила подружкам, у яких дітвора носилася по квартирі, граючи в догонялки, а подружки – тиші і спокійному затишку її «однушки».
      ... Біля школи збирався народ. Ще здалеку Настя побачила «своїх», але впізнала лише  «класну», яка майже не змінилася. Якісь дядьки з пивними животиками і худі очкарики тискали один одного і радісно реготали. Товсті і не дуже тітки в шубах і дублянках верещали і обіймалися. Мало того, що всі змінилися майже до неймовірності, так ще й маски начепили. Всі галасували, як на базарі, але що здивувало Настю – ніхто нікого по імені не називав, з чого вона зробила висновок, що всі один одного не впізнають, а зізнатися – незручно. Натовп народу, збуджений і галасливий, перемістився у вестибюль школи. Верхній одяг поздавали у гардероб, і в очах Насті зарябило від блиску біжутерії. Карнавальні костюми були стандартними: всі блондинки – ляльки Барбі, а брюнетки – циганки у різнокольоровому одязі типу Кармен, ну ще дві снігові королеви і хтось у костюмі Арлекіна. Снігові королеви були більше схожі на старіючих наречених – в однакових коронах і в фатинових мантіях. Мабуть, брали напрокат в одній конторі. Втім, і Барбі були одягнені однаково, відрізняючись тільки комплекцією. Настя у металевій шкірі вигідно виглядала на тлі інших учасниць маскараду і ловила на собі погляди чоловічої частини бувших школярів, які абсолютно всі зображували піратів. Амуніція, схоже, була з одного складу, судячи по забарвленню і клонованій пов'язці на одне око замість маски. В актовому залі був накритий стіл, і стояла величезна ялинка. Розсідалися шумно. Маски вже всім набридли, та й неабияк заважали. Хтось сказав, що і без них ми навряд чи один одного впізнаємо, і як то кажуть – маски скинуті! Шум-гам-та-ра-рам-шампанське і Дід Мороз зі Снігуронькою, як годиться під Новий рік. Виявилося, що пухкенька Барбі і є та сама Танька. Зрештою, прояснилося де – хто, і веселощі упереміш зі спогадами заповнили простір. Шкода, але не всі прийшли, не було і Вітьки. І дівчата приперли Таньку до стіни: куди свого Вітіньку поділа? На випускному він від тебе ні на крок не відходив. Чим все скінчилося? Настя прислухалася – схоже, не одна вона сподівалася... Танька весело розсміялася:
 - Та ви чого, дівчата? Він же брат мій двоюрідний. Мамі моїй слово дав, що весь випускний буде за мною доглядати. Ось і не відходив. А приїхати обіцяв: він у нас – людина, не обтяжена сімейними узами. Куди захотів, туди і махнув. Після школи на північ подався, пару місяців, як повернувся, весь в шоколаді. Настя, завмираючи, прислухалася до кожного Танькиного слова. Весь вечір вона веселилася з усіма, розповідала смішні епізоди шкільного життя, але постійно озиралася на двері, на жаль, ніхто більше не прийшов…
... Все закінчується, і веселий маскарад теж підходив до кінця. Десь після одинадцятої, народ почав розходитися. Були бажаючі проводити її додому і залишитися на «чашку чаю», але Настя порадила їм швидше повернутися до дружини і дітей і викликала таксі. У машині згадувала вечір. З трьох класів набралося чоловік тридцять плюс три класні дами, які трималися молодцем і хвацько танцювали з колишніми учнями. Тендітна і моложава Ольга Сергіївна навіть танго видала з Петькою, який виділявся стрункою спортивною фігурою серед «піратів». Настя теж натанцювалася, навіть з тим же Петькой рок-н-рол отчебучила. Загалом, не нудьгували. Коли сил танцювати вже не залишилося, і шампанське скінчилося, кожен отримав повітряну кульку з передбаченнями. До нового року залишався рівно один день, і було обіцяно, що передбачення обов'язково збудеться, може навіть негайно. Всі почали лопати свої кульки та читати передбачення. Вони були простенькі, типу: завтра ти отримаєш довгоочікуваний подарунок. Свою кульку Настя лопати не стала, щоб не засмучуватися: нікому було дарувати їй подарунки, і зараз тримала кульку за ниточку. Веселий таксист у новорічній шапочці побажав щасливого нового року і поїхав. Настя піднялася на свій третій поверх і завмерла – опершись на двері її квартири, сидів Дід Мороз, кутаючись у шубу. Поруч – червоний мішок, посох і мініатюрна ялинка.  Розгубившись, вона випустила кульку. Вона відлетіла до вікна і наткнулася на маленький цвяшок у рамі. Разом зі шматочками кульки впала записочка з пророкуванням: « те, про що ти мріяла у школі, збудеться!»
    А Дід Мороз простягнув їй загублену на випускному вечорі шпильку для волосся і сказав Вітькіним голосом:
- Мій талісман...