Нам то наврочено, чи ні?
Записано в терплячу долю?
Країна, що пала в огні…
Країна скроєна із болю…
На самім краєчку слова
Та пересуди без зупинку,
Навіщо нам оці дива?
На міцність нащо перевірка?
Скалічені солдати скрізь,
Але нескорені і люті
За те, що бачили, як смерть
Братів, сестер, дітей «голубить»…
Як пригортає до грудей
Живого сина мати сива,
Шепочучи молитви день
Та ніч глуху в війни мотивах…
Спустивши очі до землі
Або підведши їх до неба,
Нам то наврочено, чи ні?..
Хоч відповіді і не треба…
(Ніка)
Березень 2024
Нам то наврочено, чи нi?
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2024
Свидетельство о публикации №124120806429
Свидетельство о публикации №124120806429
Рецензии