Я виснажаюсь темрявою дня,
Не бачу сенсу плескати в долоні,
Малюю знов і знов твоє і‘мя,
Моя рідненька ненечко в полоні…
Не перестану вірити в любов
Та у свободу, хоч її бракує,
Почується із далеку: «Агогооов!
Та не тремти, все навіть краще буде»…
Пишайся тим, що мрієш та живеш,
Хай все минеться сіре й безталанне,
Ти вистоїш — тихесенько зітхнеш,
Бо знатимеш, що все було не марно…
(Ніка)
22 грудня 2022
302-й день війни
Я виснажаюсь темрявою дня
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2024
Свидетельство о публикации №124120805012
Свидетельство о публикации №124120805012
Рецензии