Мен сьогодн знов приснився сон
птахи,немов прикраси новорічні,
що розглядали на вікні вазон,
вони не мерзнуть у морознім січні.
Летять сніжинки білі,чарівні,
і від морозу по щоці слозини,
приснився сон у отчому дворі,
що снігурів побачив калині.
Аж ось,нарешті,випав перший сніг,
приніс обнови соснам та ялинам,
рої сніжинок падають до ніг,
все пухом замітають тополиним.
Зими початок на календарі,
біля віконця,на кущі калини,
сидять два пишногруді снігурі
мов щічки на морозі у дівчини.
Я здалеку помітив снігурів,
хай пролітає білий сніг лапатий,
теж в кучугури снігу я забрів
біля причілку батьківської хати.
Відкриті двері ганкові вхідні,
пейзаж на гілці,наче на картині,
але здається так чомусь мені,
вже наклювались досхочу калини.
Я зір від них не можу відірвать,
дивлюся дивним поглядом застиглим,
дзвенить будильник:"Годі,соня,спать,
бо треба з хати вибивати килим".
грудень 2024
О.Чубенко- Карпусь
Свидетельство о публикации №124120803961