Иван Никитин Утро Билингва

The stars are fading. The clouds are on fire.
White steam is spreading across the meadows.
Across the mirror-like water, the curls of the willows aspire
A scarlet light is spreading from the dawn.

Tender  reed quietly dozing  silently,
Dewy path is so barely noticed.
If you brush a bush with shoulder randomly
Silver dew splashes your face from leaves.

Breeze blew up water wrinkles and ripples.
The ducks flew noisily disappearing;
Far, far away, a bell is ringing triplets,
Fishermen  in hovel woke up appearing.

They took nets from its poles, they carried oars to the boats,
And the east is still burning up broghiiiflaring.
Birds are waiting for the sun, birds aresinging their songs,
And the forest stands there, cheerly  smiling.

Here comes shining the sun from behind arable,
It left overnight lodgings beyond the seas,
It poured in golden streams onto the fields,
onto the meadows, onto the tops of the willows.

Plowman rides with his plough, rides he, singing a song;
All heavinesses are within the young man’s  moving.
Do not hurt me, you, soul! Rest from worries as long!
Hello, sun, and bright cheerful the morning!

****

Зірки меркнуть і гаснуть. В вогні хмари всі;
Біла пара  по лугах свіжих розстилається.
По дзеркальній воді, по лозняку красі
Від зари червоне світло звідусіль розливається.

Дріма чуйн очерет. Тиша —глушінь  навколо.
Трохи помітна стежка росяна там.
Кущ зачепиш плечем — на лице на біле
З листя бризне роса вся срібляста.

Потягнув вітерець, воду морщить-рябить.
Пронеслися качки з шумом і скрились
В далечині дзвіночок  далекий дзвенить.
Вже Рибалки в шалаші  прокинулись.

Зняли сіті з жердин, весл до човнів тягнуть
А схід саме  горить-розгоряється.
Пташки сонечка ждуть и пісні щебечуть,
І стоїть собі ліс, посміхається.

Їде орач з сохой, з губів  пісня зліта.
По плечу молодцю тягар нУдний.
Не болі ти, душе!, зникни геть  турбота;
Добрідень, ранок, ти сонячний!